Ріпланка


Posted on 22.03.2021



Традиційна страва «Ріпланка» 

Інші існуючі назви: - 

Географічні дані с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області

Носії: жителі с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області

Ріплянка — місцева традиційна й найпоширеніша страва серед жителів с.Колочава,  яку й нині готують у кожній хаті села, а також під час (хрестин, весіль, поминок, храмових свят тощо). Основним інгредієнтом для цієї страви є картопля, яку у селі називають ріпа. Від цього слова і походить назва «ріплянка». Про картоплю горяни казали: "другий хліб, якого ні молотити, ні до млина, а просто до горшка". Традиційну страву з картоплі – ріплянку теж з найдавніших часів колочавці вважали другим хлібом. Вирощування картоплі супроводжувалося певними обрядами та звичаями. Так, коли закінчували садити картоплю, усі тісно сідали на краю ниви один біля одного і примовляли: «Так би густо один коло одного стояли восени мішки з ріпою, як тісно тепер сидимо ми» або  «Такі би були повні міхи з ріпою, як повна наша Маріка (називали ім’я найбільш повної, здорової жінки»).

Спосіб приготування:  чистимо картоплю, ріжемо на частинки, щоб швидше варилася. Картоплю у чавунній каструлі заливаємо водою так, щоб виступала поверх неї на 1-2 см  і варимо на помірному вогні до повної готовності, щоб була м’якою і розвареною, як на пюре. Потім товчимо картоплю у тій самій воді, в якій вона варилася. Якщо води багато, то трохи відливаємо. Додаємо борошно дрібного помелу, солимо та продовжуємо варити на середньому вогні ретельно перемішуючи токаняником (кухонний інструмент – дерев’яна, гладко витесана палиця-мішалка) до однорідної в’язкої маси. Нижні шари ріплянки обов’язково вивертають наверх з самого дна, щоб не пригоріло. Вимішують її  так, щоб не було грудочок. 

     

У сучасному варіанті  приготування до ріплянки ще додають трохи манної крупи, 1 столову ложку олії  чи вершкового масла, молока або сметани (щоб вона краще відставала від країв-стінок горщика та токаняника). Накриваємо кришкою і залишаємо на вогні  15 хв., перемішуючи ріплянку через кожні 3-4 хв. 

На стіл подається гарячою. З тарілки ріплянку в давні часи брали руками (тепер - виделкою або ложкою), вмочаючи її у різні добавки – розігріту – бринзу на шкварках (фріґу), мачанку (яйця, молоко, білі гриби), вурду, яєчню, маленькі шматки м'яса тушковані з цибулею.

З 2013 року в другу неділю червня в Колочаві щороку проводиться традиційний фестиваль ріплянки, мета якого – є популяризація улюбленої страви колочавців.  

Внесення   страви до регіональних  переліків елементів нематеріальної культурної спадщини:

Елемент «Традиція приготування «Ріплянки» в с. Колочава Міжгірського району» включена до регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття  13.07.2018р.