Харківщина
Posted on 15.03.2021
Особливості столу 6 січня та традиції куті на Харківщині
Традиційно кутю на Харківщині готували тричі на Різдво, Новий рік і Водохреща. Кутю готували із ячменю (яшна крупа), перловки чи пшениці. Для цього зерно добре товкли у ступі, намочували щоб набухло. Кутю варили 5 січня увечері або 6 січня рано вранці, бо до сходу сонця вона мала стояти на покуті. Разом із кутею варили узвар (озвар, звар) із найкращих сушених плодів груш, яблук, слив, вишень, терну. Кутю з узваром ставили на сіно, а поряд ставили і пироги з капустою чи квасолею, горохом. У кутю встромляли хрестик, зроблений чи сплетений із житньої чи пшеничної соломи.
Вдень господиня готувала до святої вечері пісні страви: пекли паляниці, пироги із квасолею, горохом, капустою, буряком, варили капусняк або борщ із квасолею, кисіль, картоплю, смажили рибу. На стіл ставили солоні огірки, кислу капусту, мочені яблука.
Для вечірників, які увечері приносили вечерю (кутю, узвар, пироги) випікали спеціальне обрядове печиво, для дівчаток «баришні», а для хлопчиків «коники», які розмальовували природними барвниками, в основному буряковим квасом. Вечірникам ще випікали і великі бублики. Згодом випічку купували на базарі.
Родина цілий день нічого не їла, а сідали до столу з появою на небі першої зірки. Перед вечерею молилися Богу. Старший в родині тричі кликав Мороза на вечерю, а тоді першим набирав куті в ложку, за ним по черзі за віком всі члени родини набирали кутю і їли із однієї миски. Для душ померлих кутю насипала кожна господиня окремо і клала ложку. Після вечері ложки і миски залишали на столі немитими до ранку з надією, що прийде Доля вечеряти.
Матеріал підготовлений провідним методистом відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Обласного організаційно-методичного центру клльтури і мистецтва, головою Спілки етнологів та фольклористів міста Харкова Наталею Олійник